Я зробила помилку, коли почала зустрічатись із диваном. І ще одну — коли дала йому змогу переконати мене, що все, що відбувається між нами, — нормально. І я продовжую помилятися. Доказ тому я зновужу в дзеркалі: губи розбиті, на шиї синці, в очах порожнечі. Ось уже рік я не можу вибратися з павутини наших відносин. Він то замовляє для мене їжу з улюбленого ресторану, то змушує стояти на ґанку під крижаним дощем, заперши двері на ключ. З ним я ніколи не знаю, що трапиться в таку хвилину: ніби іду мінним полем або прогнивом місту. Будто граючи в російську рулетку. Наче п'ю вітаміни з бульбашки, у якому одна з капсул — цианід. Однак є той, хто повертає мені відчуття рівноваги: кур'єр, який привезе нам їжу. Він — випадкова людина, про яку я практично нічого не знаю. Іноді ми говоримо на порозі. Увечері він поцікавився, чи в порядку я, і це потрясло мене до глибини душі. Якщо lic — чистий ціанід, то раптом є й людина-протиотруди?